У той час як одні автори у своїй творчості намагаються освоїти новітні досягнення прогресу, інші згадують бабусині уроки в’язання та за допомогою пряжі створюють не менш талановиті твори. Наприклад, Джо Хемілтон (Jo Hamilton) в’яже гачком портрети людей – та так, як не кожен намалює!
В’язати Джо Хемілтон навчилася у віці 6 років завдяки бабусі, однак займатися творчістю вирішила в іншому напрямку. Вона з успіхом закінчила художню школу в Глазго (Шотландія), де вивчала малювання і живопис. Однак через десять років Джо відвідала Музей сучасних ремесел в Портланді, і виставка настільки вразила її, що вона вирішила згадати старі бабусині уроки. Так в її творчій майстерні з’явилася пряжа і гачок.
Джо Хемілтон в’яже по фотографіях. Перші три роки вона працювала з пейзажами, а потім переключилася на створення портретів. В одній зі своїх колекцій ‘I Crochet Portland’ («Я в’яжу Портланд») вона об’єднала свої вміння, зобразивши портрети місцевих жителів і міські пейзажі. Дивлячись на техніку, у якій виконані роботи Джо, не можна не помітити, що уроки в художній школі не пройшли для неї дарма: створюється враження, що вона не просто в’яже, а малює нитками.
За матеріалами:
This post is also available in: Russian
