Прикраса орнаментом різних виробів було відомо ще в епоху первісної культури. До цих пір орнамент залишається одним з основних форм художнього оформлення творів декоративно-прикладного мистецтва. Збережені орнаменти древнього періоду вражають своїм малюнком, кольором, технікою. Вони свідчать про тісний зв’язок людини з природою, в них відбивається світ рослин, тварин, птахів. Дійшли до нас і геометричні орнаменти.

У вітчизняне мистецтво глибоко проник візантійський орнамент, позначився вплив і орнаментів Італії, Франції, які зображували в основному рослинний і тваринний світ, фігури людей. Рукоділля українською набирає оберти та широко розповсюджується серед домашніх майстринь, які самостійно займаються вивченням курсів та проглядають відео майстер-класи.

Сучасна мода в’язання тісно пов’язана з виконанням орнаментів. Орнамент зазвичай вив’язують з ниток різного кольору на панчішному переплетенні. Попередньо малюнок наносять на папір у клітку, кожна клітина відповідає одній петлі. Малюнок має раппорт за кількістю петель і рядів. Він може бути простим і складним. Прості виконують нитками в два кольори, один з яких буде основним, другий – додатковим: основний створює фон, а додатковий – малюнок. Складні малюнки виконують з ниток кількох кольорів, дуже часто використовуючи при цьому моделі в’язання.

Освоєння в’язання орнаментів треба починати з вив’язування найпростіших малюнків. При цьому потрібно уважно стежити за зміною ниток різних кольорів, правильно їх змінювати, не залишати отворів в полотні. Нитка, яка знаходиться в неробочому положенні, повинна проходити рівними стібками по виворітній стороні виробу.

Техніка виконання орнаменту при в’язанні

Чимала складність при цьому – навчитися не стягувати в’язане полотно протяжками кольорових ниток, але і не залишати їх занадто вільними. По довжині вони повинні точно відповідати відстані між однаковими за кольором петлями.

Підбирати малюнок орнаменту краще з розрахунком на парну кількість рядів, для того, щоб нитки на краю вироби не обривати. При зміні ниток першу крайову петлю в ряду пров’язують ниткою того кольору, яка братиме участь в малюнку даного ряду.

Техніка виконання орнаменту при в’язанні

Якщо малюнок великий або в клітину, то виріб рекомендується в’язати з декількох клубків: для кожної клітини свій клубок. Для того щоб в’язане полотно в місцях з’єднання не розходилося, нитки різного кольору треба зчіплювати між собою. Для цього обидві робочі нитки беруть в ліву руку і повертають кисть руки на себе, якщо нитка іншого кольору вводиться по лицьовій стороні в’язання,

Техніка виконання орнаменту при в’язанні

якщо по виворітній – від себе,

Техніка виконання орнаменту при в’язанні

а потім вив’язують петлі ниткою потрібного кольору. Узори для в’язання слід підбирати виходячи з досвіду. Тобто на початковому етапі починати слід з найпростіших.

При в’язанні складних малюнків з декількох клубків економиться пряжа, на виворітній стороні вироби не проходять нитки і спрощується вив’язування орнаменту.

Багатобарвне в’язання вимагає максимуму уваги і точності в роботі, оскільки незначна на перший погляд помилка спотворює малюнок. Якщо в одному ряду в’язання кількість петель не відповідає їх числа в рапорті, в наступному ряду це викличе ще більшу плутанину.

У художньому в’язанні орнаменти не лише вив’язують, але і вишивають. Роблять це штопальною голкою (тупою з великим вушком) по горизонталі, так само як вив’язують ряди. Вишивку можна робити двома способами. У першому випадку голкою з ниткою кольоровий виконують петельки подібні в’язаним, захоплюючи два ряди в’язаного полотна, у другому – один ряд. Вертикальні контрастні смуги на виробі можна виконати гачком. Для цього на полотні з певним малюнком вив’язують виворітні петлі по вертикалі, потім їх ще раз вив’язують гачком.

На панчішному переплетенні орнаменти можна вишивати гладдю та хрестом.

Орнаментом може бути прикрашена вся поверхня виробу або тільки частина його (одворот шапочки або смуга над відворотом, краю шарфа, кокетка та кишені жакета, рукавички, шкарпетки та гольфи з яскравими орнаментальними смугами, цілком светр зі смугами орнаменту, пов’язаного кутом, і т . д.).

Розташування орнаменту може змінюватися в залежності від форми, розміру виробу і задуму виконавця. У в’язанні, як і у вишивці, для орнаменту рекомендується використовувати зразки народних узорів. Окремі їх частини можна комбінувати на свій смак.

Після здобуття необхідного досвіду, можна виконувати і свої власні орнаменти. Тут відкриваються великі можливості для розвитку художньої творчості справжніх умільців.

This post is also available in: Russian